Міні-EdCamp «Прогресивні зміни в початковій школі»


 Міні-EdCamp «Прогресивні зміни в початковій школі» у Київі. Нові враження, нові теми для роздумів. Зустріч з друзями, які розуміють мене з півслова.
Ось презентація мого виступу
Мене звуть Тетяна. Я вчителька  початкових класів школи 15 міста Костянтинівка Донецької області  Як учасниця проекту громадської організації «Відкрита Хата»  «Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на сході України» я брала участь у 10-денній програмі культурного обміну для дітей та вчителів у Швеції..  Тема мого виступу: « Україна - Швеція: діалог в освітньому просторі». Діалог тому, що я буду по черзі говорити про те, чим  живе школа в Швеції та про те, які я бачу можливості для використання отриманого досвіду в Україні.
Ми говоримо про те, що треба міняти якість відносин учитель-учень. Я побачила  якість відносин у шведській школі. Ми говоримо про те, що учень в школі повинен бути щасливий. Тільки коли  поїхала до Швеції, опинилася в атмосфері шведської школи, я зрозуміла, як можна поєднати щастя з навчанням. Про це буде моя розповідь.
Ось мій виступ на учительській паралелі.
Добрий день друзі !
Мене звуть Тетяна. Я вчителька  початкових класів школи 15 міста Костянтинівка Донецької області  Як учасниця проекту громадської організації «Відкрита Хата»  «Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на сході України» я брала участь у 10-денній програмі культурного обміну для дітей та вчителів у Швеції. У мене є всього 30 хвилин, щоб розповісти про те, якою я побачила шведську школу.  Тема мого виступу: « Україна - Швеція: діалог в освітньому просторі». Діалог тому, що я буду по черзі говорити про те, чим  живе школа в Швеції та про те, які я бачу можливості для використання отриманого досвіду в Україні.
Я добре пам’ятаю початок  проекту. Для мене точкою відліку стали слова «Щастя як мета навчання». Тоді я була впевнена, що в цьому висловлюванні є протиріччя яке не можна подолати. Я навіть підійшла до Сергія з питанням: «В нашій школі не можна отримати одночасно щастя та знання. Що з цього ви обрали б для своїх дітей?» Сергій впевнено відповів: «Щастя. Знання я їм сам дам.» Мені, як вчителю, було дуже важко погодитися з думкою, що отримання знань – це не головне за чим приходять діти до школи. Важко поміняти точку зору на звичні речі залишаючись у звичних обставинах. Тільки коли  поїхала до Швеції, опинилася в атмосфері шведської школи, я зрозуміла, як можна поєднати щастя з навчанням. Це розуміння з’явилося не відразу.
Спогад1Розмова з менеджерами освіти Пріоритет цінностей
Питання дітей Як примусити вчителів любити дітей?
Ця зустріч спонукала замислитися
Як класний керівник я раніше багато розмовляла з дітьми про важливість знань і необхідності старанно вчитися. Тепер більше говорю про те, що треба розуміти інших людей: батьків, однокласників, друзів.
Спогад 2 Перший день у  школі
Діти У них вчителі не кричать      Я У них діти не кричать
Треба будувати партнерські відносини . Партнерські відносини це свобода бути собою поєднана з відповідальністю (диктатура (є кордони, нема свободи), анархія (є свобода, нема кордонів), свобода в кордонах які розширюються Партнерські відносини  ми не опускаємося на рівень дітей, а тягнемося до них
Спогад 3 Ми в початковій школі Читання вголос Читання мовчки Вчитель іде  займатися з двома учнями в сусідню кімнату. Діти працюють самостійно.
Треба  розвивати самостійність, бо ми спочатку прагнемо все контролювати, а потім скаржимося на те, що діти погано виконують нестандартні завдання.
Наша освіта вбиває будь - яку самостійність. Я зараз скорочую кількість завдань з докладною інструкцією по його виконанню, тобто говорю кінцеву мету уроку, а шляхи досягнення мети пропоную кожному вибрати самостійно.
Спогад 4  В 3 класі на стінах малюнки, на дошці чудові бджілки.Дітям приємно коли їх порівнюють з цими трудівницями. А оцінювання немає. Я хочу щоб в нас теж не було оцінювання в початковій школі. Я вважаю. що це сприятиме розвитку довіри учня до вчителя. Це по- перше.А по-друге оцінювання з початкових класів формує думку, що помилка - це погано, молодець той, хто не помиляється. Я прагну коментувати роботи учнів так, щоб вони в своїх помилках бачили ресурс для розвитку. Повторюю: “Не помиляється той, хто нічого не робить.” Перед тим, як поставити оцінку, даю можливість помилку виправити. Батьки питають дитину, яку оцінку отримав, але не про те. що сьогодні було цікавого. Таким чином виходить, що діти йдуть в школу за оцінкою, а не знаннями. Що я пропоную замість оцінок: рефлексію в кінці уроку або в кінці дня, елементи освітнього коучінгу.
Окремо хочеться сказати про культуру спілкування. Всі говорять по черзі, ніхто не вимагає для себе особливої уваги. Я не бачила сварки чи бійки. Взаємодопомога - це норма поведінки.
Треба розвивати емоційний інтелект як основу ефективної комунікації Як це робити окрема розмова. Наприклад  я вчу третьокласників я- повідомлення починати з називання свої почуттів: Я засмучена, навіть плакала, тому що мені не подобається … Бо це не викликає зустрічної агресії за схемою Він був перший, а я…, а він…
В шведській школі немає домашніх завдань в нашому розумінні
Все навчання має практичне спрямування. Дітей готує до  життя сам зміст навчання. Не треба якоїсь особливої мотивації на початку уроку. Карта світу у кожному класі У нас задача про ціну, кількість та вартість 1 година, а задачі з буквеними даними часто. Готуємо не до життя,. а до вивчення алгебри. Навчальний контент потребує оновлення.  Ми зараз маємо змогу подавати свої пропозиції.
Відповідальність батьків
Все вище назване формує безпечний та комфортний освітній простір в якому дитина почуває себе щасливою та може ефективно навчатися
Щастя – це коли дитину в школі поважають, не кричать на неї, не звинувачують у всіх гріхах. Щастя – це коли дитина має свободу поєднану з відповідальністю, коли учні допомагають один одному. Щастя – це коли школа стає місцем безпеки та психологічного комфорту, школою співпраці, взаємної поваги та взаєморозуміння. Школою де допомагають знайти своє місце у світі, який зараз так швидко змінюється.
Я розумію, що в сучасному українському суспільстві не можна провести реформу, яка зразу дозволить побудувати щасливе освітнє середовище,  яка зразу стане  успішною. Та якщо ми сьогодні будемо закладати її основи. будемо пробувати,  будемо тестувати, як вона може працювати, то ми потрапимо у  майбутнє, яке хочемо бачити, в якому хочемо жити.
Рефлексія 
Шкала успіху
Когнітивна Яка інформація була новою? Над чим будете далі ромірковувати?
Що будете робити на основі отриманої інформації?
Емоційна Одним словом як ви почуваєтеся зараз?
Ваші питання Якщо питань немає то є бонус Слайд шоу фото Швеція в моєму серці.

СХОЖІ ПУБЛІКАЦІЇ